Габермас Ю. - Структурні перетворення у сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство

Габермас Ю. - Структурні перетворення у сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство
Юрґен Габермас / Jürgen Habermas
Структурні перетворення у сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство / Strukturwandel der Öffentlichkeit. Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft
Львів: Літопис, 2000. - 319 с.
Перевод с немецкого: Анатолий Онишко
ISBN 966-7007-27-8
Формат: PDF 93 Mb 
Качество: сканированные страницы
Язык: украинский
 
 
 
Переднє слово автора до першого видання
У цьому дослідженні ми поставили завдання проаналізувати явище «громадянська відкритість».
Метод роботи над дослідженням був зумовлений характерними труднощами самого предмета. Його комплексність перечить передусім тому, щоб обмежувати себе звичним академічним підходом як до однієї дисципліни. Категорію відкритість (Offentlichkeit) слід шукати, радше, у тій широкій царині, з якої колись визначилося традиційне поняття «політика», адже в межах якоїсь окремої науково-соціальної дисципліни предмет розпадається. Проблема, що постає при одночасному залученні до справи соціологічних, економічних, державно-правових, політологічних, соціально-історичних та ідеолого-історичних аспектів, помітна кожному: за сучасного стану диференціювання та спеціалізації у соціальних науках хтозна чи хтось спроможний «опанувати» відразу кілька цих дисциплін, не кажучи уже про всі.
Інша особливість методу випливає з потреби підходити одночасно як із соціологічного, так і з історичного боку. Ми сприймаємо «громадянську відкритість» як категорію, своєрідну для кожної епохи, її неможливо вивести з неповторної історії розвитку того, шо постало в європейському пізньому Середньовіччі, «громадянського суспільства» і, узагальнивши до ідеально-типового, перенести в формально схожі, вже складені, умови довільно взятого історичного ладу. Як ми намагаємося показати, мова про якусь «громадську (offentliche) думку» в точному розумінні слова може йти передусім в Англії кінця XVII ст. та у Франції XVIII ст. Тому «відкритість» (Offentlichkeit) ми взагалі трактуємо як категорію історичну. У цьому наш метод відрізняється а limine від підходу формальної соціології, де сучасний високорозвинутий рівень позначений впливом так званої структурно-функціональної теорії. Одначе соціологічне дослідження історичних тенденцій дотримується рівня всезагальности, де одноразові процеси та події наводяться лише для ілюстрування, тобто можуть бути інтерпретовані як приклади історичного розвитку, який виходить за межі окремого випадку. Від наукової історичної практики в строгому розумінні такий спосіб соціології, як здається, відрізняється більшою свободою трактування історичного матеріалу; натомість соціологія підлягає так само строгим критеріям структурного аналізу загальносуспільних контекстів.
Після цих двох попередніх методологічних зауважень нам хотілося ще б зробити застереження з суті самої справи. Дослідження обмежує себе структурою та функціонуванням ліберальної моделі відкритости, її виникненням та перетвореннями; тобто воно торкається цих особливостей історичної форми і залишає поза увагою начебто придушений в історичному процесі варіант плебейської відкритости. На тій стадії Французької революції, що пов`язана з іменем Робесп`єра, відкритість на, так би мовити, одну мить, вийшла на сцену, і з неї там поздирали літературні шати: її суб`єктом стають уже не «освічені стани», а темний «народ». Проте ця плебейська відкритість також існує, вона живе в чартистському русі так само підпільно, як і в передусім анархістських традиціях континентального робітничого руху, вона орієнтована на заклик до громадянської відкритости і є спадкоємицею історичної духовносте XVIII століття. Тому її слід рішуче відрізняти від популістсько-схвалювальної форми регламентованої відкритости індустріально й суспільно високорозвинутих диктатур. Деякі формальні риси у тієї й іншої спільні, одначе від літературно визначеної відкритости в розумінні публіки поміркованих приватних осіб вони своєрідно відрізняються: якщо одна неписьменна (illiterat), то друга - хіба що позаписьменна (postliterarisch). Схожість деяких популістських форм вияву все ж не полишає у нас жодного сумніву, що обидва, в нашому випадку однаково залишені поза увагою варіанти громадянської відкритости на різних ступенях суспільного розвитку таки брали на себе різні політичні функції.
Наше дослідження - це систематизація ліберальних елементів громадянської відкритости та її трансформації у соціальній державі.

ЗМІСТ

Переднє слово до перевидання 1990 року
I. Виникнення і концепція громадянської відкритости
II. Структурні перетворення суспільної відкритости - три ревізії
III. Зміна теоретичних меж
IV. Цивілізоване суспільство або політична громадянська відкритість
Переднє слово до першого видання

I. ВСТУП
ПРОПЕДЕВТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЯВИЩА ГРОМАДЯНСЬКА ВІДКРИТІСТЬ

§ 1. Постановка питання
§ 2. До різновиду репрезентативна відкритість
Екскурс: Кінець репрезентативної відкритости на прикладі Вільгельма Майстера
§ 3. До генези громадянської відкритости

II. СОЦІАЛЬНІ СТРУКТУРИ ВІДКРИТОСТИ
§ 4. Основні засади
§ 5. Громадські інституції
§ 6. Громадянська сім`я та інституціювання співмірної з публікою приватности
§ 7. Літературне у стосунку до політичної відкритости

III. ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДКРИТОСТИ
§ 8. Англійська модель розвитку
§ 9. Континентальні варіанти
§ 10. Громадянське суспільство як сфера приватної автономії: приватне право і лібералізований ринок
§11. Суперечливе інституціювання відкритости в громадянській правовій державі

IV. ГРОМАДЯНСЬКА ВІДКРИТІСТЬ - ІДЕЯ ТА ІДЕОЛОГІЯ
§ 12. Public opinion - opinion publique - offentlicheffentliche Meinung: до передісторії топосу
§ 13. Публіцистика як принцип опосередкування політики і моралі (Кант)
§ 14. До діалектики відкритости (Гегель і Маркс)
§ 15. Суперечливе розуміння відкритости у теорії лібералізму (Джон Стюарт Мілль та Алексіс де Токвілль)

V. СОЦІАЛЬНІ СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВІДКРИТОСТИ
§ 16. Тенденції обмеження відкритої сфери приватним простором
§ 17. Поляризація соціальної та інтимної сфер
§ 18. Від публіки культурологічного резонерства до публіки культурницького споживацтва
§ 19. Згладжені обриси: напрям перебігу розпаду громадянської відкритости

VI. ЗМІНА ПОЛІТИЧНИХ ФУНКЦІЙ ВІДКРИТОСТИ
§ 20. Від журналізму приватних осіб як літераторів до громадської служби з надання послуг засобами масової інформації - вербування як функція відкритости
§ 21. Перелаштований принцип публіцистики
§ 22. Підтасована відкритість та кулуарна чи кабінетна думка - поведінка населення на виборах
§ 23. Політична відкритість у процесі соціально-державної трансформації ліберальної правової держави

VII. ДО ПОНЯТТЯ «ГРОМАДСЬКА ДУМКА»
§ 24. Громадська думка як державно-правова фікція - і соціально-психологічне розкриття цього явища
§ 25. Спроба соціологічного з`ясування

ЛІТЕРАТУРА
ПОКАЖЧИК ІМЕН ТА ПРІЗВИЩ

Вы уверены, что ссылка нерабочая?

Рекомендуем прочитать