Мислителі німецького романтизму / Упор. Л.Рудницький, О.Фешовець (2003)

Мислителі німецького романтизму / Упор. Л.Рудницький, О.Фешовець (2003)

Название: Мислителі німецького романтизму
Автор: Л.Рудницький, О.Фешовець (упор.)
Издательство: Івано-Франківськ: Лілея-НВ
Год: 2003
Страниц: 588
Формат: PDF
Размер: 15 Мб
Язык: украинский
Качество: хорошее
ISBN 966-668-016-5

  Ця книга є першою в українському книговидавництві спробою загального охоплення німецького Романтизму, феномену, без опису якого неможливо реконструювати історію становлення естетичної, етичної та філософської думки не лише Німеччини, але й усього світу, та інспіруюча сила якого є відчутною й нині у мисленні сучасної людини. Зібрані тут тексти - Гаманна, Вінкельманна, Лессінга, Тіка, Шубарта, Гердера, Гете, Шіллера, Фіхте, Поля, Баадера, Канта, Шлегеля, Шлейрмахера, Новаліса, Вакенродера, Герреса, Арніма, Брентано, Якоба ті Вільгельма Гріммів, Улянда, Гайне, Айхендорффа, - репрезентують духовні спрямування післякантівськоі епохи в Німеччині, а також ідеї, що, виникнувши що за життя І.Канта, були породжені протистоянням з ним та з Просвітництвом. Добірка, зроблена з великим розумінням справи, постає як чудове введення у філософію та духовну світоорієнтацію епохи, яка ввійшла до підручників під назвами «Романтики» та «Німецького ідеалізму». Поезія та філософія цього часу є власне німецьким внеском до історії європейських духу та освіти. У зв'язку з цим іноді ми зустрічаємось з намаганням ввести для означення цього внеску поняття «Німецький рух», що може виглядати не надто вдалим насамперед через звичні асоціації. Та як би там не було, але підібрані тут тексти є незамінними а якості вступу до розуміння історії німецького духу як в позитивному, так і негативному значеннях. Духовною стрічкою, що пов'язує зібрані тут твори, є, незважаючи на в'їдливу суперечку, яка розгорілася на той час між їхніми авторами, проект внутрішнього довершення Просвітництва. Нарис програми цього проекту вже міститься в «Journal meiner Reise im Jahre 1769» Й. Гердера. Мандрівка ця пролягла з Риги, через Курляндію, Пруссію, Нідерланди аж до Франції і постає в його «Мріях про море* зв'язком між Східною та Західною Європою, між Просвітництвом і традиціями народної культури. А в його ж «Політичних мріях про море», я цій пов'язаності народної культури та Просвітництва, конституюються національні культури, зближення яких творить європейську єдність. Власне саме в такому формуванні національних культур Й. Гердер і вбачає довершення Просвітництва; подолання його догматично закостенілої, однобокої раціональності. Та внутрішнє довершення Просвітництва в жодному випадку не пов'язане з проголошенням та завершенням культури розсудку. Тут швидше йдеться про підпорядкування розсудку розумові, про вивільняюче відкриття глибинних вимірів розуму, про відкритість розуму до почуттів та релігійності.
  Переможна хода модерних наук в дев'ятнадцятому та двадцятому століттях, під час якої філософ я перетворилась на теорію наук, витіснила ідею внутрішнього довершення Просвітництва в охоплюючій всі сторони людського існування нередукціоністській філософії розуму. Її оживлення, якщо нас не обманюють очевидні ознаки цього, стоїть на порядку дня. Та це можливе, як видається, лише з допомогою долаючого національні кордони обміну духовним/і орієнтирами. Ідея такої філософії розуму була також сформульована на основі полеміки з L Кантом в одному з напрямів української філософії дев'ятнадцятого століття, представником якого є, наприклад, П. Юркевич. З цього слід було б і почати, навіть якщо б німецька філософія була готовою провести подорож Й. Гердера у зворотному напрямку. Публікація цієї вдалої, гарної добірки є багатообіцяючим і якщо взяти до уваги вищесказане, невипадковим початком міжнародної програми «Українська філософська бібліотека», якій варто побажати лише щастя та успіху.

Вы уверены, что ссылка нерабочая?

Рекомендуем прочитать